Вирощування томатів

Вирощування томатів

Культурний томат походить із тропічних районів Південної і Центральної Америки. Це багаторічна рослина, але в сільськогосподарській практиці вирощується як однорічна. Томат - самозапильна і одночасно перехреснозапильна рослина. Але для її цвітіння і запилення цвіту повинні бути певні температурні і світлові умови. Цвітіння томата може відбуватися при достатньо великій амплітуді температур, освітленості і вологості повітря.

Але для запилення квітів повинно бути певне співвідношення між вище названими кліматичними факторами. Наприклад, при низькій освітленості температура повітря повинна бути також низькою, а при високій освітленості — більш високою. В періоди, коли встановлюється хмарна і прохолодна погода, запилення погіршується.

Тому городникам дуже важливо знати біологічні особливості томата і враховувати їх при вирощуванні цієї культури.

Насіння рослини проростає при температурі 10-12oC. Оптимальна температура для проростання — 25-28oC , при ній сходи томата появляються на 6-7 день. В подальшому в перші 5-7 днів потреба в теплі знижується, особливо при недостатньому освітленні. В цей період найкраща температура для рослин +15 -18oC .

При вирощуванні томата в відкритому грунті йому найбільш підходять денні температури повітря — 20-24oC , а нічні - 16-18oC . При температурі нижче 15oC рослини не цвітуть, а при 10oC призупиняється ріст, зав'язі відпадають. Молоді рослини томату можуть витримувати тимчасове зниження температури до 0oC. Ця рослина достатньо засухостійка. Але швидкий її ріст і утворення плодів можливий лише при достатньому забезпеченні грунту водою. Потреба в волозі міняється в залежності від періоду росту і розвитку томатів. Так, у ранньому віці потреба в воді невелика, в періоди зав'язування і росту плодів - значно більша. Дуже негативно реагують на недостаток вологи рослини, які вирощуються в теплиці. Навіть при короткочасній недостачі води в грунті листя міняють колір на сіро-зелений, а плоди призупиняють свій ріст. Для культури томата підходять супесчані і легки суглинисти грунти, добре заправлені органічними добривами. На бідних земельних ділянках вноситься перепрівший гній або компост в дозах від 50 до 100 кг на 10 кв. метрів. В допосівний перід (основне внесення) в грунт також вносять помірні дози азотно-фосфорних і підвищені дози калійних мінеральних добрив. Як приклад, можна рекомендувати кілька варіантів основного внесення мінеральних дорив: 1) - 0, 2 кг нітроамофоски і 0, 2 кг калімагнезії на 10 кв. М; 2) - 0,1 кг аміачної селітри, 0,15 кг суперфосфату і 0,3 кг калімагнезії на 10 кв. м поверхні грунта.

Томат вирощують як прямим посівом насіння у видкритий грунт (безрозсадний спосіб), так і через посадку розсадою (розсадний способ). В природно-кліматичних умовах Полісся і Лісостепу безрозсадний спосіб вирощування цієї культури застосовується городниками ще дуже обмежено. Обумовлено це тим, що при безрозсадному вирощуванні томата його плоди достигають пізніше і в кінці сезону частину їх приходиться збирати недозрілими. І все ж, враховуючи те, що цей спосіб не передбачає вирощування розсади і тим самим значно спрощує технологічний процес і здешевлює собівартість отриманої продукції, він є достатньо перспективним.

При вирощуванні томата безрозсадним способом посів насіння в грунт проводиться в ранні строки, при прогріванні його верхнього шару до 5-7 градусів тепла (орієнтовно в першій декаді квітня). Використовуються переважно ранні сорти. В подальшому сіяний томат можна вирощувати як звичайну культуру у відкритому грунті, але для пришвидшення росту і розвитку рослин посіви доцільно укривати плівкою або агроволокном. При використанні плівки (агроволокна) її бажано натягувати на каркаси, оскільки це дозволяє використовувати ці тимчасові укриття значно довший період і таким чином забезпечувати молодим рослинам більш комфортні умови для їх росту і розвитку, а також захистити томати від можливих пізньо-травневих заморозків.

Вирощування томата розсадним способом передбачає завчасну підготовку високоякісної розсади. В овочівництві практикується її вирощування як без пікіровки, так і з пікіровкою сіянців рослин. Вік розсади, придатної для висадки у відкритий грунт ,становить від 40 до 70 днів.

Для вирощування розсади томатів найкраще підходять теплиці з обігрівом, де рослини в повній мірі забезпечені сонячним світлом і завжди є можливість підтримувати для рослин оптимальну температуру і вологість повітря.

Для отримання ранньої продукції у відкритий грунт необхідно висаджувати великовікову (55-70 денну) розсаду, вирощену в горшочках розміром (8-10 х 8-10 см). Розсаду вирощують як прямим посівом насіння в горшочки, так і пікіровкою в них молодих сіянців томатів. Використовувати для посадки більш як 70-денну розсаду є недоцільним, окільки рослини такого віку мають велику масу, ще на стадії розсади зацвітають і при пересадці в відкритий грунт можуть втрачати зав'язь з нижніх, самих великоплідних грон. В результаті цього як рання, так і загальна продуктивніть таких рослин знижується.

На масових посадках томата є найбільш економічно доцільно висаджувати безгоршечну розсаду. В цьому випадку оптимальний її вік - 40-50 днів. Для отримання безгоршечної і безпікіровочної розсади насіння томату висівають у теплиці, парники, пластмасові або дерев'яні ящики, заповнені 10-ти сантиметровим шаром родючого грунту. При потребі грунт зволожується, вирівнюється і помірно ущільнюється до і після проведення посіву. Насіння висівається в рядочки ширина між якими становить 10-12 см., відстать між рослинами в рядочку - 4-5 см. Глибина посіву - 1-2 см.

В разі, якщо городники в раннєвесняний період не мають достатньої площі примішення для вирощування необхідної кількості повноцінної розсади, то на першій стадії її вирощування з обмеженої поверхні грунту отримують максимальну кількість сіянців рослин, які в подальшому розпікіровуються на більшу площу. В цьому випадку посів проводять рядочками, ширина міжрядь - 4-5 сантиметрів, відстань в рядочку між насіннинами - 2-3 см. Глибина посіву насіння - 0,5-1 сантиметр. До і після посіву грунт ущільнюється, при потребі додатково зволожується. Після цього ящики укриваються поліетиленовою плівкою і переносяться в тепле приміщення.

При появі сходів плівка з них знімається, ящики з рослинами переносяться на сонячне місце. На протязі першого тижня температура в денні години по можливості підтримується в межах плюс 17-18oC , вночі — плюс 12-14oC.

Через два тижні після появи сходів приступають до пікіровки. Пересадку молодих сіянців проводять в горшечки розміром 8-10х8-10 см (для отримання ранньої продукції), або безпосередньо в грунт парників, теплиць або ящики, наповнені грунтом і встановлені в теплому, добре освітленому примішенні, на відстанні 8-10 см один від одного. Пікіровку проводять дуже обережно. Вказівним польцем або спеціальним кілочком (пікою) робляться ямки в грунті, в які обережно опускаються корінці молодих рослин. При посадці корінці саженця опускаються в ямку на глибину трохи вище коренневої шийки, а в тих випадках, коли висаджується видовжена розсада, - до сім'ядольних листочків. Після посадки грунт біля кожної рослини помірно трамбується і поливається теплою водою. В теплицях и парниках замість кілочка (піки) доцільно для пікіровки використовувати спеціальні маркери.

Для кращого приживання в перші 2-3 дні після посадки рослини в сонячні дні притіняються. Температуру повітря в цей період необхідно підтримувати в сонячні дні -20-22 oC, в пасмурні - 15-16oC.

Поливають розсаду рідко, але великими нормами води. Після поливу теплиці і парники обов'язково добре провітрюють. Поверхня грунту і повітря в цих спорудах повинні бути сухими. Це є певним запобіжником від захворювання рослин чорною ніжкою.

На високоплодородних грунтах високоякісну розсаду можна отримати без підживлень. Але в більшості випадків проводять 1-2 підживлення. При першому підживленні, яке проводиться не раніше 10-12 днів після пікіровки, на 1 м. кв. вноситься 2-3 г. аміачної селітри, 10-12 г. суперфосфата і 5-8 г. калімагнезії. За 8-10 днів до висадки розсади, проводиться друге підживлення. В разі слабкого росту і розвитку рослин дозу аміачної селітри та інших добрив збільшують в півтора раза, при сильному рості - обмежують внесення азотних і збільшують дози фосфорних і калійних добрив.

Перед висадкою в відкритий грунт проводиться загартування розсади. Для цього за 3-5 днів до висадки в теплицях і парниках відкриваються всі форточки, двері, рами. При вирощуванні розсади на підвіконні жилого приміщення вона виноситься на балкон. В цьому випадку її поступово привчають не тільки до зовнішніх кліматичних умов, але і до прямого сонячного світла. В цей період розсаду доцільно оприскувати стимуляторами роста (один з найкращих- Вимпел) , які сприяють кращому укорінюванню, підвищують захистну функцію вид приморозков та сучасними препаратами на основі міді (наприклад-Дебют) Таке оприскування значно підвищує стійкість до захворювань рослин томатів при подальшому їх вирощуванні .

У відкритий грунт розсаду висаджують по закінченню весняних заморозків при денній температурі повітря 14-15oC і температурі грунту - не нижче 10-12oC. Орієнтовні календарні сроки масової висадки розсади - 15-25 травня. Розсаду томатів висаджують і в більш ранні сроки — 5-14 травня. Але в цьому випадку, в разі можливого тимчасового похолодання, посадки томатів повинні укриватись агроволокном або поліетиленовою плівкою.

Густота посадки томатів у відкритому грунті залежить від сортових особливостей і становить від 2 до 6 рослин на 1 м. кв. площі. Як правило ранні низькорослі сорти висаджуються густіше, а середньостиглі і пізньостиглі значно рідше. Густота посадки залежить і від багатьох інших факторів. Наприклад, густота посадки одного і того ж сорта може мінятись в залежності від того, в який спосіб планується формувати рослини і т. д.

При посадці корінці розсади зесипають грунтом до сім'ядольних листочків. Але в разі, якщо рослини є надмірно витягнутими, їх висаджують заглиблено, з наклоном на північ.

При цьому нижнє соцвіття повинне залишатись над поверхнею грунту.

Після приживання рослин проводять перше рихлення. В подальшому, по мірі підсихання і утворення в грунті мікротріщин, проводять наступні рихлення. До масового утворення плодів томати поливають помірними нормами води.

За вегетаційний період проводиться декілька підживлень. Перше підживлення проводиться не раніше 10-12 днів після висадки розсади. Для цього використовують 25-30 г нітроамофоски на 10 л води. Послідуючі підживлення проводяться з інтервалом не менше, як 10-14 днів одне від одного. При цьому дозу нітроамофоски поступово збільшують на 20-50%, а в останні 1-2 підживлення, в розчин додають 20-30 г калімагнезії (калімага).

На бідних грунтах для підживлення доцільно використовувати органічні добрива: коров'як - 1кг на 8- 10 л води, або курячий послід — 1кг на 15л води, з додаванням в розчин по 15-20 г калімагнезії та суперфосфату.

При утворенні перших зав'язів плодів рослини томата у відкритому грунті підв'язують до встановлених рядом з ними кілочків. Це сприяє кращому сонячному освітленню рослин, що в свою чергу підвищує урожайність і поліпшує якість плодів. Підв'язка також поліпшує циркуляцію навколишнього повітря, що стримує розвиток такої хвоби, як фітофтороз.

Як правило, ранні сорти культури формують в 1-2 стебла. Для отримання самої ранньої продукції, на рослинах залишають лише 4-5 перших плодових китиць. Після появи п'ятої китиці верхушку (верхушки) стебла (стебел) видаляють. Над китицями необхідно залишати по два-три листочка для живлення самих верхніх плодів.

При вирощуванні томатів у відкритому грунті для масового використання інколи застосовується підхід, що кожна рослина “формується” з урахуванням індивидіальних особливостей. А це означає, що на кущі томата в період вегетації, залишаються всі пасинки і китиці з зав'язями плодів і лише за місяць до завершення сезону у рослин обмежують всі точки росту.

Значні збитки для городників завдають хвороби томата. Найбільш поширені із них: чорна ніжка, макроспоріоз, фузаріозне в'янення листочків, вершинна гниль плодів та деякі інші хвороби. І все ж найбільш вредоносною для цієї рослини є хвороба фітофтороз. Використання народних (не хімічних) засобів захисту від цієї хвороби (особливо в вологі і прохолодні літні періоди), як правило, ефекту не дає. Окремі городники для боротьби з більшістю хвороб на посадках томатах, в тому числі і з фітофторою використовують лише однопроцентний розчин бордоської рідини. В цьому випадку оприскування посадок потрібно проводити щотижнево і додатково після кожного дощу. При цьому слід враховувати ті обставини, що при щорічному багаторазовому використанні препаратів,в складі яких є мідь, в грунті можуть накоплюватись значні кількості цього металу. Це призводить до суттєвого зменшення в грунті корисної грибкової мікрофлори і таким чином погіршує сільськогосподарські властивості грунту.

Але такий підхід до вирішення проблеми фітофторозу може мати успіх лише при невисокому рівні інфекціонного фону цієї хвороби на конкретній земельній ділянці. Більш надійно посадки томатів захищаються від фітофторозу при використанні сучасних фунгіцидів. На даний час в Україні, на посадках томата, дозволено використовувати великий перелік фунгіцидів: Квадріс 250, Ридоміл Голд 68, Скор 250, Світч 62,5, Консенто 450, Купроксат, Чемпіон, Спартак, Гарт, Цілитель та інші. Всі ці препарати мають індивідуальні особливості по дії на збудника фітофтори, чи вже безпосередньо на саму хворобу. Вони поділяються на контактні (захисні), системні (лікувальні) і контактно-системні.

Перед використанням сучасних фунгіцидів потрібно уважно читати їх характеристики і лише після цього, з урахування фітостану рослин і погодніх умов, планувати і в подальшому проводити оприскування рослин в дозах і концентраціях, які вказані на етікетках пакетиків з конкретного препарату.

Із особистого досвіду вирощування томатів, я прийшов до такого висновку. Сама рання фітофтора в умовах півночі Хмельницької області, де я проживаю, в окремі роки проявляється в третій декаді червня, а пізня, - в другій половині липня. Тому обробіток рослин сучасними фунгіцідами розпочинаю лише перед безпосередньою загрозою появи цього захворування. Щоб не пропустити цей критичний період, необхідно щоденно оглядати посадки томата, а також картофеля. Цікавитись також станом посадок цих культур у найблищих сусідів. При виявленні перших ознак хвороби, розпочинаю обробіток фунгіцідами. В тих випадках, коли в окремі роки в кінці червня або на початку липня фітофтора ще не проявилась, але встановилась волога і прохолодна погода, боротьба з фітофторозом розпочинається терміново.

Перше оприскування провожу комбинованим препаратом системної та контактної дії Ридомілом Голд МЦ. Цим фунгіцідом рослини томата обробляю один, а інколи два раза підряд. В подальшому для оприскування використовую препарат органічного походження- Квадріс 250 (не більше 2-х раз підряд). Срок очікування для томата у останнього препарата становить лише 5 днів. Інтервал між обробками в середньому становить 12-14 днів. В прохолодну дощову погоду, період між оприскуваннями зменшую до 7-10 днів. І навпаки, коли встановлюється дуже суха і тепла погода і відсутні рясні ранкові роси, інтервал збільшую до 18-20 днів. Таким чином, в залежноті від скоростиглості сортів,кліматичних умов, за сезон в боротьбі з фітофторою обхожусь проведенням від двух до чотирьох оприскувань фунгіцідами.

(с) Агроном Костюк Анатолій Федорович