ВИРОЩУВАННЯ СОЛОДКОГО ПЕРЦЮ У ВІДКРИТОМУ ГРУНТІ

ВИРОЩУВАННЯ СОЛОДКОГО ПЕРЦЮ У ВІДКРИТОМУ ГРУНТІ

Батьківщиною солодкого перцю є Мексіка. Як культурну рослину, люди розпочали їївирощувати понад 2000 років тому назад. Плоди овочевого перцю дуже цінні. В них міститься багато цукру, провітаміна А (каротина), а по кількості вітаміна С, вони лише незначнопотупаються плодам цитрусових культур.

Перець, по біологічним критеріям, є багаторічною самозапильною рослиною, але в наших умовах він вирощується, як однорічна культура. В залежноті від сорту, висота його стебла становить від 30 до 100 сантиметрів. Плоди різних сортів перцю відрізняються між собою розмірами, формою і кольором. По вимогам до тепла, ця культура є дуже теплолюбивою. Проростання насіння починається лише при температурі 15-16 градусів тепла. При температурі грунту (+25-28оС), сходи перцю появляються через 10-14 днів, а при зниженні температури грунту до 22-24 градусів тепла. Появу сходів можна очікувати через 15-20 днів. Насіння культури з високою енергією проростання, сходить дещо швидше. Також, для пришвидшення появи сходів, практикується пророщування насіння перед посівом.

Температура повітря + 25-28оС, є оптимальною для росту і розвитку овочевого перцю, а при температурі 14-15 градусів тепла, призупиняється його ріст.

Перець дуже вибагливий до світла і тому потребує багато сонячних днів. Недостача свіла призводить до того, що цвіт не запилюється і плоди не утворюються. Ця культура відносно засухостійка, але довготривала відсутність вологи в грунті, затримує її ріст. В цей період зав'язування і ріст плодів не відбувається. Тому, регулярне проведення поливів, є обв'язковим агротехнічним прийомом при вирощуванні солодкого перцю.

Перець достатньо вибагливий до грунтів. Йому найбільш підходять грунти з легким механічним складом, добре окультурені і достатньо забезпечені поживними речовинами. Нейтральний, або слабокислий грунт є оптимальним для рослин перцю.

В кліматичних умовах Полісся і Лісостепу України, успішне вирощування овочевого перцю, можливе лише через розсаду. Найбільш доцільно вирощувати великовікову (60-70 денну) розсаду. Її вирощують в обігріваємих теплицях, парниках, теплих балконах і навіть на підвіконні.

В агрономічній практиці використовуються два основних способи вирощування розсади:

  1. без проведення пікеровки (посів насіння проводиться безпосередньо в торфяні горшечки або касети);

  2. з проведенням пікеровки (посів проводиться в школку, а потім рослини розпікеровуються в торфяні горшочки, або касети).

Кожний із цих способів має свої як переваги, так і недостатки. Зупинюсь на другому варіанті. Насіння висівається в дерев'яні або пластикові ящики, наповнені грунтом, який можна придбати в спеціалізованих магазинах, або приготувати його самостійно. Перед посівом, грунт зволожується, вирівнюється і ущільнюється. Посів насіння перцю проводиться в рядочки, ширина між якими - 4-5 сантиметрів, глибина — 1-1,5 сантиметри. Після посіву грунт знову помірно ущільнюється. При необхідності поверхність грунту додатково зволожується. Після цього ящики укриваються поліетиленовою плівкою і встановлюються в тепле місце, де можливо підтримувати оптимальну температуру, яка необхідна для появи сходів. Слід знати, що в період від посіву насіння і до появи перших сходів рослин, світло їм не потрібне. Тому ящики на цей період можуть розміщутись, як в освітленому, так і в темному приміщенні. Але після появи перших сходів, плівка знімається і ящики з рослинами переносяться на яскраве світло.

На протязі доби, рослини повинні освітлюватись мінімум 10-12 годин. Тому, якщо по тим, чи іншим причинам, неможливо достатньо довго забезпечити рослини сонячним світлом, необхідно використовувати додаткове штучне освітлення. В цей період, температура повітря на протязі 4-7 діб, повинна бути в межах 16-18 градусів тепла, а вночі на 3-4оС нижче. Після цього вона підвищується. В разі, коли розсада отримує достатньо багато світла, найкращою для неї є температура повітря 22-24 градусів тепла, але в умовах його недостачі, температура повітря не повинна перевищувати показників +18-20оС.

Якщо сіянці перцю підросли і розпочинають затіняти один одного, проводиться їх розпікеровка. Оскільки ця рослина дуже негативно реагує на пошкодження коренневої системи, тому в процесі пікеровки сіянців, особливо важливо зберегти максимальну кількість

корінчиків.

Пікерують сіянці перцю в торфяні горшечки розмірами 8х8 сантиметрів, або в розсадні касети (розмір чарунок - 8х8 см.), заповнені родючим грунтовим субстратом. Деякі городники для вирощування розсади перцю використовують торфяні горшечки, або касети з розміром чарунок - 5х5, 6х6 см. В таких випадках, розсаду в них вирощують максимум 50-60 днів. В разі необхідності, розсаду сололодкого перця 1-2 рази підживлюють під корінь розчиненими в воді мінеральними азотно-фосфорно-калійними добривами.

Перед посадкою у вікритий грунт, розсаду необхідно загартовувати. Для цього, за 7-10 днів до її висадки, температуру в теплиці знижують (якщо це практично можливо) в денні години до +15-16, а в ночі до 8-12 градусів тепла. Якщо розсада вирощувалась в теплиці покритій склом, або на підвіконні, то вона не отримувала із світла ультрафіолетові промені. В цьому випадку її поступово “привчають”до прямого сонячного світла.

Земельна ділянка, на якій планується висаджувати розсаду перця, до часу його висадки, повинна бути підготовленою. Кращі попередники — багаторічні трави, озимі зернові, морква, цибуля, горох. Розпочинається підготовка з осінньої перекопки грунту. В разі, якщо під попередник не використовувались органічні добрива, то під перекопку необхідно внести добре перепрівший перегній або компост в дозі 4-5 кілограм на 1 квадратний метр. А на кислих грунтах додатково внести по 40-50 грам вапякових добрив (вапнякова мука, крейда). Весною земельна ділянка знову перекопується або рихлиться, але на меньшу глибину. Під весняну перекопку (глибоке рихлення) вноситься нітроамофоска (азофоска) — 2-3 кілограма на одну сотку. В період, між весняною перекопкою і висадкою розсади, по мірі необхідності, поверня грунту рихлиться.

Висадка розсади у відкритий грунт проводиться тоді, коли мине загроза весняних заморозків і грунт прогріється до 15-16 градусів тепла. По календарним срокам, це припадає на третю декаду травня. Але, якщо перць висаджується під укриття, то посадку проводять на 10-15 днів раніше. При висаджуванні рослин перцю, їх корінці засипають в грунт на ту саму глибину, на якій вони були в стадії розсади. Висаджену розсаду поливають лише теплою водою.

Ранні сорти солодкого перцю висаджують по схемі 30х40 або 40х40 см, середньоранні - 45х45 або 40х50 см, середньостиглі — з міжряддями 60 см і відстаннями між рослинами 40 см.

Догляд за рослинами зводиться до систематичного рихлення грунту, підживлень і поливу.

Враховуючи той фактор, що кореннева система перцю розміщується поверхнево, тому грунт рихлиться дуже мілко (до 5 см). Підживлення особливо важливо проводити на тих посадках, де грунт в попередній період отримав невелику кількость поживних речовин із органічних і мінеральних добрив. Після того, як розсада добре приживеться (через 10-12 днів після висадки), кожні 7-10 днів, почергово проводять мінеральні і органічні підживлення. В разі доброго росту і нормального розвитку рослин, періоди між підживленями можуть збільшуватись. При першому мінеральному підживленні азотно-фосфорно-калійними (NРК) добривами, кількість внесеного азоту повинна бути більша ніж фосфору і калію. Наприклад, в 10 літрах води розчиняється 20 грам аміачної селітри і 30 грам нітроамофоски. Під одну рослину використовується від 0,5 до 1 літра розчину. Друге мінеральнне підживленняпроводять рівними нормами азоту, фосфору і калію (30-50 грам нітроамофоски на 10 л. води). При слідуючому мінеральному підживленні, азот не вноситься, або вноситься в мінімальних дозах, а домінують фосфор і калій. Як один із варіантів, можна рекомендувати підживлення амофосом (20 г) і калімагнезією (30-40 г) на 10 л. води.

Для оранічного підживлення використовується перегній або коров'як (1 кг. на 10 л. води), пташинний послід (1 кг. на 15 л. води). Для недопущення можливого отруєння рослин аміачним азотом, пташинний послід перед використанням настоюється у воді 5-6 днів, а коров'як - 2-3 дні.

В разі внесення в допосадковий період високих доз органічних і мінеральних добрив, потреба в проведенні підживленнь рослин, істотно зменшується. І все ж, проведення 1-2 підживлень в періоди цвітіння солодкого перцю, зав'язування і росту його плодів, дуже корисно для цієї культури.

По мірі підсихання, грунт зволожується. Полив проводиться в вечірні години теплою водою.

Для недопущення перегріву грунту та непродуктивної втрати вологи, посадки солодкого перцю доцільно мульчувати.

Солодкий перець — кущова рослина. Коли висота рослин досягне 15 см, у них доцільно видаляти верхушку. Це сприяє росту бокових гілок. По мірі необхідності, високорослі рослини підв'язують до шпалери, або до кілочка.

Збір плодів можна розпочинати ще зеленими, але тільки тоді, коли вони повністю сформувались. В цій стадії (технічна стиглість) плоди мають хороші смакові і товарні якості. Але збір плодів в більш пізній період (фізіологічна стиглість), дозволяє отримати продукцію з характерним сортовим забарвленням. Ці плоди мають вищу харчову цінність, за рахунок більшої кількості в них сухих речовин, а також вітамінів, особливо вітаміна С.

(с) агроном Костюк Анатолій Федорович